Вітаю! Я Володимир Довган. Я гончар.

Як і до світу будь-якого мистецтва, тим більше древнього і тонкого, до світу гончарства варто заходити з Вчителем. Таким Вчителем для мене став Мар’ян Бокусевич. Саме він вклав у руки майбутнього гончаря перший шматок глини і показав таїнство народження форми на гончарному колі. Потім було багато глини, багато різних речей, що народилися завдяки гончарному колу … але той, перший досвід – незабутній.

Доля постійно перевіряла на вірність гончарній справі. Як людина допитлива, я пробував свої сили в різних напрямках. Особливо вдалим був досвід реставрації антикварних меблів)) Але гончарство – то святе. За 30+ років була тільки одна перерва – приймав участь у бойових діях під Красногорівкою. Риторичним є питання: що ти першим зробив, коли повернувся додому? Правильно, - сів за круг і гончарив, гончарив, гончарив…

Коротка довідка для охочих до деталей: спочатку була артіль однодумців у м. Шептицький (колишній Червоноград Львівська область). Кілька молодих художників, яких Мар’ян Бокусевич благословив на гончарство. Там і зараз досить потужний осередок гаварецької кераміки. Потім уже була робота у власній майстерні. Пошуки форм, напрямків, свого власного почерку… Перші ярмарки на Андріївському узвозі в далекому 1991; перші Сорочинці; перші художні салони; перший досвід викладання гончарної справи…перший досвід персональної виставки в галереї НЕФ. Була така галерея на території Києво-Печерської лаври..і то все в 90-х. Правду кажуть – у кожного свої 90-ті…

Нині майстерня має цілу лінійку «хітів», за якими Dovgan-art можна впізнати безпомилково. У нас навіть є досвід спроб плагіату та наслідування)) Колись Микола Глущенко казав: якщо у тебе з виставки вкрали картину – це визнання.

У нас «позичають» ідеї – це теж визнання.

У майстерні є, без перебільшення, Фан-клуб. Ці люди – найбільший скарб. Я безмежно вдячний їм за таку довіру.

Нині ви можете придбати в Dovgan-art як колекційний керамічний декор, так і цілком вжиткові речі, посуд та навіть цілі набори за бажанням.

Люди кажуть, що люблять Dovgan-art за абсолютно вільний підхід до роботи з кольором та авторський впізнаваний почерк у роботі з формами. Dovgan-art ділиться з вами тим, чим наповнений сам. Тож коли харизма бере гору - ви побачите колосальне буйство енергії в кольорах і формах. А коли настрій філософський, то чекайте на класику, чисті лінії та лаконічний стиль.

Сьогодні у Dovgan-art є мрія. Стати не тільки авторською майстернею, а й культурним осередком, гончарним центром з відродження традиційної кераміки Київщини та Сокальщини. А ще - стати місцем сили для ветеранів, для волонтерів. Цю мрію ми, команда однодумців, почали втілювати завдяки грантовій програмі ВАРТО 2.0 від Український ветеранський фонд.

Як рухається цей проект? Повільніше, ніж нам би хотілося. В приміщенні ще багато роботи, але воно вже працює!

По завершенню проекту, ми будемо мати оновлений простір для творчості. Красивий, зручний та безпечний для всіх простір, де можна відігріти душу… і цікаво та з користю провести час, можливо – отримати нову професію чи красиве хобі.

Попереду ще багато роботи над створенням простору для професіоналів та початківців; простору для обміну досвідом та щирого спілкування; простору для популяризації гончарної справи та відновлення втрачених традиції..

Якщо вам це відгукується - приєднуйтесь!)

Ми шукаємо однодумців)

Гончарною справою Володимир Довган захопився на початку 90-х. Кілька друзів поїхали до одного з останніх старих майстрів гаварецької кераміки, Маркіяна Бокусевича, навчатися майстерності. В результаті в м.Шептицький ( колишній Червоноград Львівська обл.) з’явився цілий осередок гончарів. В той час Володимир працював виключно в техніці чорно-лощеної «гаварецької» кераміки. Згодом, захоплювався керамікою Трипілля. Саме в цей час, на початку 2000-х, відбулася виставка у галереї НЕФ (Києво-Печерська Лавра) у партнерстві з Анжелою Кущик (офорти).

Майстер постійно експериментує з формами та техніками. Сьогодні надає перевагу глазуруванню, експериментам з різними поливами. Захоплюється як традиційними формами, так і різними варіантами їх синтезу, адаптації до потреб сьогодення. Перевагу надає виробам, які є не тільки декоративними, але й можуть виконувати суто утилітарні функції. (проект Наталії Фурманової «Подорож з кавою» Tauvers gallery intell.)

Є одним з перших сучасних майстрів, що почали відновлювати знищену радянською владою традицію Сокальської кераміки. Працює над відновленням кераміки Київщини 15-18 століття.

Невід'ємною частиною творчості є освітні проекти, майстер-класи. Зокрема, довгий час Володимир Довган співпрацював з родинним центром «МАМАЇ» (с.Хотів Київська обл.). Вів гурток кераміки для дітей та батьків в творчому просторі “Арт-хаОс” (с. Хотів), дитячому садочку “Пацьорки”, “ШколаДовкола”, проводив майстер-класи по гончарному мистецтву під час фестивалю «Древо роду” (с. Хотів), приймає участь у етно-фестивалях як в Україні так і за її межами. Є одним з засновників фестивалю “Сам собі свято” на Веселих Кутах (с. Хотів) та міжнародного фестивалю гончарів “Не святі горшки ліплять” (м. Тернопіль).

Надважливою частиною у роботі майстра є проект з реабілітаційних майстер-класів для ветеранів російсько-української війни та членів їх сімей. Ці майстер-класи проходять у тісній співпраці з психологами ліка